Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Ліричний калейдоскоп
Вона не знала, що востаннє він їй букет троянд приніс. Зайшовся дощ безперестання, щоб вже не стримувала сліз. Над тим трояндовим нещастям з усього неба грім гримів, щоб, коли з нею він прощався, вона не чула зовсім слів. |
|
Дихне, як ніжне речення,
Зі сходу віровій.
Донеччино, Донеччино,
Коханий краю мій.
Затуманію поглядом,
Душею затремчу.
І мрією і спогадом
До тебе я лечу.
Рясним зелом заклечена
В байраках і гаях.
Донеччино, Донеччино, -
Весніє на вустах.
В степу далеке марево
Спливає, наче сон.
Небес блакитне маєво
І сивий терикон.
Отут розправив плечі я,
Як України син.
Донеччино, Донеччино,
Земний тобі уклін! |
|
|