Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Творчість письменників
Петро Бондарчук
Петро Федотович Бондарчук народився 1936 року на Вінниччині, у с. Талалаївка (нині у складі с. Василівка Іллінецького р-ну). По закінченні семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу.
З 1962 року живе в Донецьку. Працював редактором на Донецькому телебаченні, відповідальним секретарем багатотиражної газети, кореспондентом обласної газети «Радянська Донеччина», літ працівником мар’янської районної газети, старшим редактором видавництва «Донбас».
Петро Бондарчук належить до відомого в український літературі покоління шестидесятників. Був особисто знайомий з Василем Стусом. Видав понад три десятка книг поезії, прози, гумору й сатири, перекладів російськомовних поетів
Малюю сонце.
Стоїть зима. Кипить зима.
Як мур, моє віконце.
На весну й натяку нема,
і я малюю сонце.
Красивим вийшло сонце те:
сміються очі сині,
юрить волосся золоте,
і ніс у ластовинні,
Іще червоним я мазнув —
сонце аж палає.
Мороз у шибку зазирнув.
- Ану облиш! —
гукає.—
Малюй мене, лише мене,
Бо я владар віднині,
Тож славить царство крижане
Довік усі повинні.—
сонце справжнє морг мені:
- Не бійся, хай поскаче,
Ось я пригрію навесні,
І він тоді заплаче.
Малюй усе, що любиш ти,
Що радувати може.—
І на малюнок зирк:— Гляди,
А здорово я схоже!
* * *
Все почалося з пісні: в ранки ранні
Співала мама радісно мені.
Гойдаючи колиску при вікні,
А за вікном – троянди полум’яні.
Всміхались квіти, запашні, духмяні,
І очі мами сяяли ясні.
Вбирав я серцем всі її пісні,
Усі слова, такі прості й кохані.
Вони мені прекрасний світ одкрили,
Вони мене в життя благословили,
Щоб доля в мене щасно розцвілась.
Я ще не знав, що маю Батьківщину,
А вже любив красу її первинну,
Що в материнській пісні почалась
БАЛАДА ПРО КАЛИНУ
Птиці клюють калину,
Бризки, мов кров, гарячі
Капають в сніг іскристий.
Птиці клюють калину.
Чом же вона не плаче?
Болю невже не чує?..
Птиці наїлись ягід
І на снігу блакитнім
Чистять дзьоби червоні.
Птиці наїлись ягід,
Сніг, мов од ран, багряний.
Глянь:
А калина сміється!..
|
| Категорія: Творчість письменників | Додав: Vovka95 (04.11.2012)
|
| Переглядів: 2866
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|